Пілотні проекти є важливим засобом залучення зацікавлених сторін, а також інформаційно-освітнім інструментом. В рамках Проекту заплановано пілотний проект з морських охоронюваних територій в Україні та пілотний проект за компонентом інтегрованого управління прибережною смугою (ІУПС).

Пілотний Проект з ІУПС застосовуватиме «Методологію територіального планування прибережної зони» і матиме наступні цілі:

• оцінити наявність ресурсів з відповідною поправкою на поточні та перспективні потреби;
• виявити та врегулювати конфлікти між конкуруючими видами природокористування, між запитами окремих осіб і суспільств, між потребами сучасних і майбутніх поколінь;
• визначити оптимальні альтернативи розвитку та вибрати найбільш прийнятний план реалізації бажаних і узгоджених змін;
• застосовувати безперервний аналіз досвіду з поправкою на поточну ситуацію;
• сприяти участі громадськості.

Метою Проекту з морських охоронюваних територій є підготовка плану управління морським заповідником, який передбачається створити в Україні.

Розташування цього об’єкту буде визначено в ході попередньої роботи над докладними керівними рекомендаціями щодо морських охоронюваних територій в Україні. При виборі місця буде враховуватися ряд критеріїв, у тому числі розташування, призначення, значення біорізноманіття, здійсненність заходів із збереження.

Пілотний проект для створення морської природоохоронної системи в Україні

Ця діяльність – практична демонстрація іншим сторонам Бухарестської конвенції, як політика МПТ, підготовлена протягом попередньої діяльності і може бути впроваджена в життя. Вона  використовує міжнародній досвід у визначенні існуючої і потенційної ресурсної бази різноманіття (види, хабітати і екосистеми) в Чорноморській біогеографічній зоні, описує и наносить на карту ці ресурси (база даних і ГІЗ техніки), застосування відповідного критеріїв (наприклад, тих, які використовуються для визначення місцезнаходження Натура 2000 в ЄС) для того, щоб розробити систему МПТ в Україні.

Теоретичне дослідження і спостереження поля Каркінитської затоки, здійснено Одеською гілкою Інституту біології південних морів.

Теоретичне дослідження Каркінитської затоки вже завершено і основний звіт розроблено.
Методика спостереження поля була погоджена з ключовим експертом із біорізноманіття та МПТ. Експедиційний загін нараховував 8 чоловік. Перед початком експедиції на основі європейської хрологічної сітки моніторингу біорізноманіття з квадратами 50 на 50 км для досліджуваної області була побудована мережа квадратів з розбивкою 10 на 10; 2 на 2 та 1 на 1 км. У підсумку, на площі майбутніх досліджень було виділено 14 квадратів 10 на 10 км, в центрі них позначені станції, які були пронумеровані, прив’язані до координат і стали основою для проведення відбору проб і відеозапису. Таким чином, було передбачене виконання 14 комплексних станцій у Каркінитській затоці.

Теоретичне дослідження Каркінитської затоки проводилось у вересні 2008 року спеціалістами Одеської гілки Інституту біології південних морів. Результати дослідження представлені у звіті, розробленому виконавчою організацією.

ГІС карти Каркінитської затоки, виконані Українським науковим центром екології морів

Вся доступна географічна інформація щодо Каркінитської затоки була оброблена з використанням геоінформаційної системи (ГІС), яка базується на офіційних електронних навігаційних картах, а також даних, що отримані в рамках міжнародних проектів (BSERP, BSEP, PlanCoast) представляючи найбільш всеосяжний з існуючих наборів географічних даних Каркінитської затоки.
Крім того, на підставі Європейської хрологічної сітки моніторингу біорізноманіття з розміром квадрату 50 на 50 км, для досліджуваної області була побудована сітка з розбивкою на дрібніші квадрати (10 на 10; 2 на 2 і 1 на 1 км). У підсумку, на території майбутніх досліджень було виділено 14 квадратів 10 на 10 км, в центрі них були позначені станції, які були пронумеровані, прив’язані до координат і стали основою для проведення польових досліджень. Роздрукована та заламінована карта формата А1, а також таблиця з координатами станцій, були передані Інституту біології юних морів (ІНБЮМ) для подальшої роботи.

В рамках окремого проекту відбувся тренінг для співробітників ІНБЮМ по використанню підводних відеокамер для запису і аналізу морських хабітатів згідно з директивою хабітатів Європейського союзу та класифікацією морських хабітатів Консультативної групи по збереженню біологічного різноманіття (КГЗБР). Тренінг проводили Літовські експерти.

ГІС карти Каркінитської затоки було завершено в листопаді 2008 року. Ці документи було об’єднано в Обгрунтування щодо створення морської природоохоронної території в Каркінитській затоці, яке було перекладено на українську мову в лютому.